у селі Мельники, на території мистецького простору «Крутий Заміс», відбувся щорічний фестиваль «Родинна колиска захисників». Цей захід став доброю традицією на Черкащині , адже він об’єднує ветеранів, військовослужбовців та їхні родини в атмосфері вдячності, підтримки та глибокої поваги.
Цьогоріч подія зібрала понад 300 учасників із громад Черкащини. Люди з’їхалися з різних куточків області, аби провести цей день разом, знайти розраду, силу, натхнення і простір для спілкування.
Фестиваль організований за ініціативи керівника Центрального хабу МХП Олександра Воскобойніка та за підтримки Благодійного фонду «МХП – Громаді» і ГО «Патріоти рідного краю – Україна».
Захід став частиною програми «МХП-Поруч», що передбачає індивідуальний супровід, психологічну, юридичну та матеріальну підтримку військових, ветеранів і їхніх родин.
Олександр Воскобойнік детально розповів про цьогорічну організацію “Родинної колиски захисників, що прагнули донести через атмосферу заходу, які сенси закладали у програму і чому саме така форма взаємодії з ветеранами є , на його думку, найбільш щирою та дієвою:
– Традиційно проводимо захід, який називається “Родина Колиска”. Коли ми його провели перший раз, те, що я бачив, зразу заходили діти, заходили батьки, вони були окремо. Коли вже була середина заходу десь, діти всі були разом, всі були щасливі. І ми тоді прийняли рішення, що будемо його проводити традиційно щороку і будемо гуртувати родини. Для чого ми його проводимо? Ми його проводимо для того, щоб залучити всіх небайдужих навіть в межах України і за кордоном, щоб бачили, як ми це робимо і щоб вони це проводили. Для того, щоб родини гуртувались. Для того, щоб наші захисники-захисниці, які повертаються, які потім ще ідуть далі на війну, щоб вони розуміли, що вони потрібні, що вони потрібні. І саме головне, сьогоднішня успішність нашого заходу сьогодні вимірюється, я вже сказав, кількістю посмішок. Чим більше буде посмішок, тим більше ми, як як організатори отримаємо задоволення і це нам фідбек про те, що ми щось робимо правильно. І це буде надихати наш колектив, колектив урожаю, центрального хабу, рухатися вперед, працювати краще, заробляти більше, донатити більше і бути успішними. Коли прийде наша перемога, ми всі маємо бути успішними, бо ми – Україна. Ми витерпіли цей геноцид і зараз його ще терпимо. Тому ми маємо бути тільки успішними. І закінчується війна, ми щасливі, бо ми згуртовані. Сьогодні 120 родин, наша захисників, захисниць, які сьогодні тут. Ну, і багато черкащани не тільки, які приїхали, долучились до нашого заходу і хочуть потусить з нами, скажімо так.
Окрім цього, він поділився і своїми очікуваннями від заходу, адже вважає, що найголовніший результат таких подій – не цифри, а емоції. .
– Я сьогодні бачив одного із ветеранів, з яким я познайомився тут на першому заході. Він зараз працює у нас в компанії, він щасливий, він посміхається, ішла його родина. Ми пообнімалися, ми один одному подякували. От все. Якщо ми змогли допомогти принаймні одній людині, це вже ми зробили. Це вже ми зробили. Плюс я тут познайомився на першому заході із захисником із нашим ветераном із Канівщини, в якого, вибачте мене, в роті не було нічого. В нього абсолютно була пошкоджена вся щелепа. Він не міг говорити. Відтоді у нас розпочалася співпраця із Стоматполікнікою і за два роки ми уже більше 350 військових уже пройшло у нас лікування, лікування по стоматології. От і такі зараз у нас очікування. Знову ми побачили, де ми потрібні, ми долучилися і пішли далі працювати. Вже ж ніхто не пам’ятає два роки назад, коли я познайомився з цим хлопцем, у якого були проблеми і ще якоїсь. Але 350 військових ми вже профінансували. Дуже багато там не пам’ятаємо, коли почали співпрацю там із якимось одним ветераном, потім вони вже співпрацюють. Ми даємо їм можливість заробити. Саме головне Вони мають розуміти, що вони потрібні, вони потрібні тут. Бо якщо там, то да, все, вони герої, вони молодці. А якщо повертаються назад, а ну то це вже все, це ветерани. От от от ми для того проводимо – ні, ні, ні. Навпаки, ви сюди повернулися, все, отак, ми їх повинні забирати до себе, розумієте?
Протягом дня для учасників працювали різноманітні локації — творчі, спортивні, просвітницькі. Команди ветеранів разом зі своїми близькими брали участь у командному квесті, де розписували бандани, виготовляли ляльки-мотанки, плели вінки, розмальовували дерев’яні ложки та гіпсові фігурки. Під керівництвом Артура Жуковського пекли хліб на заквасці, а також музикували на автентичних інструментах. Також, учасники мали змогу долучитися до майстер-класів від заслуженого майстра народної творчості Сергія Радька, який навчав гончарству, від Наталія Бойко (ліпка), Віктора Козоріза, що демонстрував техніку різьблення по дереву, від народної майстрині Світлани Романчі, яка проводила майстер-класи із виготовлення ляльок-мотанок, а також Поліни Леус (майстрині по ткацтву) . На локації діяли також футбольні турніри між ветеранськими командами та змагання з перетягування канату.
Про кількість громад, команд та учасників, які долучились до фестивалю та особливості організації активностей на локаціях «Крутого Замісу» розповів заступник директора із розвитку суспільних відносин “МХП-Урожай”, він же – Батько “Крутого Замісу” Юрій Романча.
– 16 громад було, а зареєстровані 10 команд, по 12 осіб, які делеговані громадою, да, для того, щоб вони приймали участь у цьому квесті. Інші також задіяні, є майстер класи, які не в розрізі квесту, вони проходять. Хто слухає казки Сашка Лірника, хто там бере участь, от ми бачимо хлопці грають в футбол. Дітки, локація гірка і Солом’яна гірка. Також дякую нашим партнерам Червоному Хресту, які уже не перший раз нас підтримують. Сьогодні вони міряли людям тиск, міряли цукор. Це дуже важливо, тому що людині потрібно десь йти в лабораторію, десь платити кошти, де немалий кошт кошти для того, щоб зробити таке. А тут безкоштовно, без великої черги, бо зранку і черги невеличкі були. Зараз уже менші черги, тому що вже, мабуть, поїли цукор, не можна міряти там вже, хто його знає. Але міряють, проходять релаксацію там, пригощають також кавою. Все у них комфортно, так що ми дякуємо Червоному Хресту. Попрацювали всі, це робота такої великої команди Олександра Анатолійовича Воскобойніка. В кожному районі, де є громадські приймальні Олександра Анатолійовича. Люди співпрацюють із ветеранами. Якраз оця співпраця призводить до того, що такі заходи проходять. Вони ідуть десь на місцях ми проводимо ці заходи. А це вже так невеличкий підсумок такий, можна сказати, два рази в рік ми збираємо на локаціях крутого замісу і спілкуються люди, там їм надають юридичні, психологічні послуги. Наші також партнери – громадська організація Веста.
Для дітей організатори підготували окрему програму — з казками Сашка Лірника, пригодницьким квестом «У пошуках Санцезавра» та справжнім дитячим святом зі смаколиками, атракціонами і веселощами.
Дорослі ж насолоджувалися музичною частиною. На сцені для них виступав фольк-гурт «Крутий Заміс».
На фестивалі також працювали представники Товариства Червоного Хреста України. Вони надавали консультації з домедичної допомоги, проводили вимірювання тиску та перевірки рівня цукру в крові.
Громадські організації «ВЕСТА» та «Патріоти рідного краю – Україна» забезпечили присутність юриста і психолога, аби учасники могли отримати консультації й підтримку.
Окремим і дуже зворушливим моментом став жест допомоги: за зверненням волонтерки Поліни Леус, син якої нині лікується після тяжкого поранення, Олександр Воскобойнік передав автівку для бригади її сина. Пікап став важливим внеском у забезпечення потреб військових на фронті. А для побратимів з ветеранського осередку “Холодний Яр. Сила Нації” – передали підсилювачі для дронів, що вкрай необхідні бійцю з позивним «Ворон», родове коріння якого саме із Холодного Яру.
Ветерани ГО«Честь Маю» отримали від організаторів спортивну форму для своєї команди. Зокрема, комплект під номером один був подарований Олександру Воскобойніку.
У цій теплій і дружній атмосфері, серед щирих посмішок, дитячого сміху та духу єдності, багато хто з ветеранів зміг по-справжньому відчути спокій і внутрішню рівновагу. Один із таких учасників – Юрій Ярема із с.Юрчиха, що на Кам’янщині. Ветеран, який зазнав важкого поранення і втратив ногу під час бойових дій у 2023 році, поділився своїми враженнями від фестивалю. За його словами, саме подібні заходи допомагають не лише емоційно відновлюватися, а й зміцнювати зв’язки з рідними, знаходити підтримку і відчувати свою потрібність, розповів, як вони дають внутрішнє відчуття зв’язку, підтримки й надії.
– Звичайно, це важливо, важливо для хлопців, для ветеранів. Побільше таких заходів. Вони поєднують спільні інтереси. Нас запрошують сюди на майстер-класи, на ту саму репетицію “Крутого замісу”, показують, як хліб пекти, так само на музичних інструментах грати. Воно цікаво і воно захоплює. Це допомагає ветеранам адаптуватися в соціальному житті. Ну, і взагалі це потрібно. Мене родина постійно підтримує, дружина постійно підтримує. Якби не вона, то я б, я б не знаю, лежав би на дивані і нічого не робив би. Ну, звичайно, підтримують ці заходи і сім’ї, відносини, допомагає.
Захід «Родинна колиска захисників» довів: навіть у часи війни є простір для обіймів, співпереживання, дитячого сміху й душевного відновлення. І поки тримається родина — тримається нація.
Фестиваль став ще одним кроком до великого — спільного — одужання. І, як обіцяють організатори, ця колиска ще не раз збиратиме під своїм крилом найцінніше — наших захисників і тих, хто чекає їх вдома.
