На базі Корсунь-Шевченківського педагогічного коледжу відбувся регіональний круглий стіл, присвячений соціальній підтримці військових та їхніх родин. У заході взяли участь представники влади, бізнесу, громадськості та ветерани російсько-української війни.
На зустріч також завітав Олександр Воскобойнік, депутат Черкаської обласної ради, керівник Центрального Хабу МХП, разом із командою. Спільно з ветеранами російсько-української війни, представниками місцевого ДФТГ та громадськості – обговорили важливі питання, що стосуються як військових, так і їхніх родин.
Зустріч відбулася у форматі «Разом робимо добрі справи» і стала ще однією можливістю об’єднати зусилля для втілення суспільно важливих ініціатив. Під час обговорення було порушено низку ключових питань: соціальна підтримка та працевлаштування захисників після повернення до цивільного життя, медичне забезпечення та реабілітація, подальші кроки для посилення допомоги тим, хто цього потребує.
Олександр Воскобойнік наголосив, що підтримка військових – це спільна відповідальність суспільства, яка потребує злагодженої роботи бізнесу, громади та влади. За його словами, допомога захисникам не повинна обмежуватися лише забезпеченням на передовій – важливо також створювати умови для їхньої адаптації після повернення, надавати соціальну, медичну та психологічну підтримку:
– На місцях є скрізь громадські приймальні Воскобойника. Це мої там працюють фахівці. Вони вже перевірені не один рік і всі звернення, з якими ви приходите, не приходять також до нас. Наприклад, Юрій Михайлович, також мій замісник, повністю займається роботою з військовими, соціальні питання, політичні питання. От він чітко контролює. По Черкасах до нас звернулися військові. Сьогодні декілька пішло у приватну охорону у нашу, ми допомогли працевлаштувати. Деякі бійці сьогодні, ми також з ними співпрацюємо, приїжджають, навчають молоді, розказують про війну, що це є. Сьогодні також є військові і яких ми адаптуємо. Тобто, я говорю, що всіх ми зразу працевлаштувати не можемо, але ми адаптуємося і намагаємося адаптувати наш бізнес під вас там. Наприклад, на візку приїхав воїн, дякувати Богу, дякувати йому. Він під’їхав і говорить: “Я хочу працювати. Що вмієш?”. Я колись працював в точному землеробстві. Ок-ок, ми його зконтактували і він може працювати на відстані, тому що він сьогодні не поїде до трактора ставити якесь обладнання. Але працювати з комп’ютером, він сьогодні може. Тому, якщо є, наприклад, у нас такі випадки, де ми людину садимо там на трактор, на якому він може працювати, щоб не обов’язково було три педалі, там де автомати. Намагаємося шукати такі професії. Саме головне бажання і ми чекаємо від вас. І ви говорите: “Перенавчатися?” Давайте перенавчатися. Говоримо, що я інвалід без кінцівки, але я можу працювати там, наприклад, на комп’ютері, ще на чомусь. Давайте будемо думати. Я можу так працювати? Можу так. Ви зрозуміли? Громадська приймальня прийшов скаже: “У мене нема кінцівки. Я був механізатор. Ну, сьогодні в мене нема кінцівки. Запропонуй мені щось. Або я готовий перенавчитися, або готовий працювати десь в іншій сфері. В якій? Можу копати, можу не копати. Ви зрозуміли?
Він також зазначив, що такі зустрічі дозволяють краще розуміти потреби військових і оперативно реагувати на виклики, що стоять перед ними та їхніми родинами.
Заступник керівника Центрального Хабу МХП Юрій Романча також прокоментував важливість проведення подібних заходів. Він розповів про те, як часто такі зустрічі організовуються, у яких громадах вони вже відбулися та яких результатів вдалося досягти:
– Ми постійно ці заходи проводимо за ініціативи Олександра Анатолійовича Воскобойніка. Проводимо у громадах області Черкаської, ну, деколи і і Київської області потужності нашого підприємства. Відповідно, сьогодні не тільки круглих стіл, бо ми зробили такий, можна сказати, десант. Відвідали хлопців у реабілітаційному відділенні лікарні. З ними поспілкувалися. Гурток із замість і я особисто поспівали пісень. Тут в коледжі хлопці громадської організації Честь маю проводили навчання. Вони співпрацюють із нами і уроки так звані мужності. Сьогодні, до речі, ви чули, на круглому столі піднімалось питання патріотичного виховання. Ми також підтримуємо і Олександр Анатолійович підтримує цей напрямок. Ви знаєте, що спільна думка, тому що Ми однодумці, ми ідемо в одному напрямку і думка така, що освіта, культура – це є фундамент і у дитини повинно бути дитинство, але із дітей починається Україна. Як ми виховаємо дітей, така Україна і буде. Тому круглі столи, коли долучаються ветерани, долучаються, відповідно, із такими пропозиціями, що потрібно патріотичне виховання, ми будемо підтримувати. Зрозуміло, що в рамках, як сказав Олександр Анатолійович, чинного законодавства, то, що у військовий стан, деякі питання, вони неможливі, але патріотичне виховання повинно починатися із тільки встав в з горшка, вже він повинен співати “Ой у лузі червона калина” чи українську народну пісню, до речі ви знаєте, що моя позиція, що діти повинні знати дуже багато народних українських пісень. І їх дуже багато, дуже різноманітні. І це буде той фундамент, що у дитини вже в голові не буде місця для того, щоб думати про російські там якісь мотиви, “наречія” і другі питання. Тому працюємо, тому працюємо і з навчальними закладами, і з військовими. Працюємо, допомагаємо і вирішувати ті питання. Ви бачили, були наші партнери із “МХП Громаді”, де питання піднімаються, які питання можна винести на рівень Кабінету Міністрів, щоб сформувати певні пропозиції до зменшення цих, щоб прибрати колізії, які є в законодавстві, щоб було краще, простіше, простіше було бути військовим, коли вони демобілізувались.
Директорка педагогічного коледжу Людмила Семененко наголосила, що подібні зустрічі є вкрай важливими не лише для студентів, а й для всіх, хто прагне долучитися до підтримки військових. За її словами, навчальний заклад завжди відкритий до таких ініціатив, адже вони сприяють формуванню активної громадянської позиції та об’єднують людей навколо спільної мети:
– “МХП Громаді” дуже допомагає нашій курсу Шевченківській територіальній громаді у найрізноманітніших соціальних, гуманітарних проектах. І, звичайно, Олександр Анатолійович Воскобойник є одним із ініціаторів благодійних проектів у нашій громаді і в сусідніх громадах. Це ще три громади, що були колишнім курси Шевченківським районом. Стосовно нашого навчального закладу, то ми мали декілька таких великих проектів. Якщо говорити уже у про 22-й рік, то насамперед ми отримали величезну підтримку, коли до нас заселилися дуже багато внутрішньопереміщених осіб. Коли наш колектив весь долучився до підтримки військовослужбовців, тому що вже ми можемо говорити, це не секрет, що значна кількість військовослужбовців знаходилася неподалік і ми долучалися до спільних проектів. Це підтримка військових, це надання їм гарячого харчування, притулку, ну і багато інших таких було завдань перед нами поставлено, тому наш колектив весь справлявся. Була надана величезна кількість продуктів харчування насамперед. Базові такі потреби всі теж завжди вчасно надходили. Якщо говорити про навчальний процес, то нам допомогли і укриття відремонтувати. Ми проводили спільний проект із “МХП Громаді”, стосовно підтримки наших дітей і неодноразово наші діти брали участь у конкурсах, у фестивалях. До нас декілька раз приїжджали в Крутий за міст, це саме за підтримки “МХП Громаді”. Ми їздили у Холодний Яр, ми їздили в Черкаси. Наші діти відвідали краєзнавчий музей Черкащини і багато інших проектів, зокрема і музей Василя Симоненка. Ми побували і на Звенигородщині, і в Городищні, і з спільними концертами, спільними проектами. Тому вважаю, що ми є такими соціальними партнерами і сподіваюся, що ця співпраця буде і продовжуватися. Сьогодні ми фактично представляли своє технологічне відділення. 5 березня в нашому навчальному закладі буде регіональний науково-методичний семінар саме із технологічної освіти. Ми будемо говорити про розвиток технологічної освіти, про проблеми підготовки у різних типах закладів освіти. І хотілося сьогодні познайомити саме Олександра Анатолійовича і Павла Андрійовича із нашими технологіями, із процесом навчання. Тому ми сьогодні показали декілька аудиторій, показали співпрацю у підготовці наших студентів, як національно-патріотичного виховання. Я сподіваюся, що це дасть теж певні такі результати і ми зможемо в подальшому ще більше і краще продовжувати навчання наших студентів, продовжувати підготовку і саме і технологічну підготовку, і навчальну підготовку в різних аспектах. Ну і саме військову підготовку, тому що я вважаю, це одне із пріоритетних завдань – навчити дітей самообороні.
Хай ніколи не торкнеться війна нашу молодь, але, на жаль, ми маємо такого сусіда, з яким потрібно мати певні відносини і давати відсіч. Тому що, якщо ми не будемо давати відсіч, ми завжди будемо незахищеними. У нас є багато прекрасної молоді, яка готова, і яка зацікавлена для вивчення предметів, таких як захист України, які готові долучатися до соціальної такої підтримки і захисту інших молодших дітей. Тому я сподіваюся, що ми віднайдемо кошти. І насамперед зробимо тир, тому що в нас на нашій базі є тир. Ми хочемо його відновити і функціонально повністю запустити, щоб він з нового навчального року уже працював для потреб і нашого навчального закладу, і для потреб нашої громади. Тому що, ну, на жаль, таких тирів у нашій громаді більше немає, як у нас є. Він спеціально був збудований ще в 60-х роках. Сьогодні до нас приїхали ветерани Збройних сил України, які можуть навчатися в нашому закладі і можуть навчатися також їхні діти, їхні знайомі. Ми би дуже хотіли, щоб вони порекомендували наш заклад. І я сподіваюся, що всі ті потреби, які має молода людина у своєму вихованні, в своєму навчанні, в встановленні, як майбутній педагог, ми можемо забезпечити. Тому сподіваємося, що сьогоднішня зустріч була результативною, продуктивною в плані знайомства з нашим навчальним закладом. Ну і, звичайно, сьогодні на нашій зустрічі ми обговорили ряд соціальних програм, які пропонуються воїнству і звільненим у запас.
Тому, я сподіваюся, що ця зустріч була конструктивною, діловою і вона упродовж наступних днів, місяців дасть результати для вирішення певних проблем і, зокрема, проблем, які стоять перед нашими громадами і перед нашими компаніями, які допомагають і хочуть зробити наше суспільство кращим, заможнішим, багатшим і успішним. Ну і, звичайно, ми всі працюємо на перемогу.
Тому спільно долучаємося до цих проектів і сподіваюся, що нам вдасться вирішити багато питань і бути надійним тилом, надійною опорою і підтримкою нашим Збройним Силам України.
Загалом, організація таких зустрічей є важливим кроком у зміцненні співпраці між військовими, громадою, бізнесом та владою. Вони дозволяють не лише виявити основні проблеми, з якими стикаються захисники та їхні родини, але й визначити конкретні шляхи для їх вирішення. Олександр Воскобойнік та його команда підкреслили необхідність подальшої підтримки таких ініціатив, адже вони сприяють зміцненню соціальної єдності та надають реальну допомогу військовим як під час служби, так і після повернення до мирного життя.