Нещодавно відбулася онлайн-зустріч активних жінок Городищенської громади, де своїм досвідом і думками поділилися фахівчині громадської організації «Діячки». Захід був присвячений питанням жіночого руху в Україні, стереотипам, з якими стикаються жінки, а також викликам і можливостям, що стоять перед ними сьогодні.
Зокрема, учасниці обговорювали важливість підтримки жінок у громадах, необхідність об’єднання для подолання бар’єрів та просування жіночого лідерства. Про те, чому важливо проводити такі заходи, розповіла ініціаторка зустрічі, депутатка Городищенської міської ради і помічниця народного депутата України Андрія Стріхарського Світлана Пащенко:
– Подібні заходи я організовую з метою показати жінкам, що вони одні в своїх проблемах, та мотивувати їх історіями успіху інших жінок. До прикладу, сьогодні ми говорили про уже укорінені стереотипи, які стосуються безпосередньо жінок. І я часто чую фразу “Мистецтво бути жінкою”. І думаю, це також один із стереотипів. Адже в умовах сьогодення мистецтвом я б все-таки назвала вміння бути людиною. А сьогоднішній захід зібрав жінок, які оволоділи цим мистецтвом досконало. Адже кожна учасниця – це окрема історія, цікава, сумна, сильна, весела, співчутлива. Кожна історія про те, як вона змогла. Змогла любити професію та родину одночасно. Змогла приготувати сніданок і зробити вражаючий макіяж. Змогла навчити чужих дітей, не оминаючи увагою своїх. Змогла обрати себе, не зважаючи на побажання оточення. Змогла допомагати іншим, коли боліло їй. Змогла побудувати власний бізнес і залишитися ніжною дружиною та люблячою мамою. Змогла особисту втрату переродити в любов до оточуючих. Такі історії успіху жінок допомагають суспільству сьогодення долати укорінені роками стереотипи.
Тож, дякую долі, що познайомила мене з кожною. А окрема подяка за інформацію зустріч та мотивуючі історії громадської організації “Діачки”.
Своїми враженнями від зустрічі поділилася також жителька Городищини пані Вікторія, яка була присутня на заході. Вона відзначила, чому подібні дискусії важливі для жінок громади та які теми потребують ще більшого висвітлення:
– Ми звикли до того, що нам нав’язали. Ну, якби наші батьки, наші бабусі, дідусі. Це все ми сприймали, бо так потрібно. Тобто ми не мали навіть своєї думки ніколи. Ми знали, так потрібно і все. А зараз воно відкривається зовсім інша сторона медалі. Воно все взаємозв’язано. Тут зв’язок, да, і батьків, і вчителів, і дітей, і у кожного є свої стереотипи. Діти, вони да, вже більш сучасні. А от батьки у них зовсім інакше. Ми якось от серединка, ні туди, ні сюди. І, ну, нам всім треба вчитися один в одного, мабуть, все-таки.
Чи сподобалася зустріч, яку користь вона принесла і взагалі, що найбільше відгукнулося , розповіла городищанка пані Юлія, яка на запрошення Світлани Пащенко взяла участь у заході:
– Взагалі відгукнулось все, оскільки моя думка така: ми люди третього тисячоліття, але ще більше люди третього тисячоліття – це наші дітки. Я мама двох дітей, я мама дорослої, доньки, я мама ще маленького хлопчика, який приходить додому кожен день і задає питання: “Мама, це нормально?” Була така-то ситуація. Було таке, що боляче плаче дитина і що ти скажеш, що мужики не плачуть? Ну, я пояснюю, що мужики теж плачуть. Просто відносно дорослих чоловіків, сформованих, це вже питання стійкості і мужності, бо ми на них покладаємося, як на стійкіших і сильніших в такому плані. А взагалі-то і хлопчик, і дівчинка, вони обоє можуть плакати. І як я кажу, що ти чого не вмився і не розчесався. Він мені каже те саме: “Та якби я був дівчина”. Кажу: “Взагалі був би ти дівчинка, я б казала: “Умийся і розчешися, бути дівчинка”. Взагалі ми хто? Ми люди. І ми повинні бути людьми. І взагалі моя думка, що люди повинні бути людьми. І будь-яка культура, вона зароджується в сім’ї. Колиска суспільства – це сім’я. І ми там виховуємо наших нових людей. І ми повинні вдома повинні навчити їх бути добрими, чуйними, терплячими і і могти розуміти інших. Тоді, можливо, буде мир у всьому світі.
Юлія Рибакова, яка вперше побувала на такій зустрічі у Городищі, поділилася своїм баченням того, яку роль подібні заходи відіграють для жінок громади загалом. Вона розповіла, що такі ініціативи не лише дають можливість обговорити важливі питання, а й мотивують до активних дій:
– Я хочу сказати, що, по-перше, я не тільки мама трьох діток, але ще я працюю, я працівник, професіонал, тому мені треба було знайти час це ще і на своїй роботі, щоб виділити сюди і прийти сюди, залучитися. Чому? Тому що мені сама ця тема цікава і я сама знаю, що з самого дитинства, ну, можливо з дитинства ні, але точно зі школи, з університета, з роботі. Я стикалася з дискримінацією за гендерним признаком. Мені завжди казали, що я не можу чогось зрозуміти, тому що я дівчинка, якщо це стосується технічних, наприклад, якихось питань. Завжди мені там вказували на моє місце. Це було і за національністю, і це було і за то, що я дівчинка, то що я там з маленького містечка приїхала в велике місто, також можу чогось не розуміти. І так, я вважаю, що в моїй сім’ї я намагалася видбути такі стосунки, щоб були нарівні, і мені б хотілося, щоб мої діти також були нарівні А я б хотіла, як громадянка України, як жителька Городища, мати такі ж права, як інші громадяни, але не жінки в Городищі. Хотіла б, щоб тут було більше фізичних навіть можливостей жінки прийти кудись там з дитиною, в транспорт, щоб я розуміла, куди витрачаються гроші, наприклад, громади. Але це стосується більше не гендерної рівності, це більше про активізм взагалі. Але сьогодні я вважаю, що також було важливе питання. Мені хотілось би висказати свою позицію і побачити інших жінок активних в нашій громаді. і почути, що скажуть цікаво, тому що я багато чого насправді не знала. Якісь інтригуючих фактів про жінок-активісток. Хотілось би, щоб у нас також був свіжий новий рух в городищі. Мені дуже зайшла тема. Мені б хотілося, я не знаю, чи це будуть обговорювати сьогодні, чи взагалі потім. Мені б хотілося б влаштовувати заходи, на яких будуть саме про жінок нашої громади розказувати. Я хотіла, щоб це були саме заходи, щоб і діти також залучались. Діти не так часто слухають радіо. Мені хотілось, щоб діти знали про активних жінок нашої громади.
Своїм баченням також поділилася директорка Городищенського закладу освіти №2 Яна Суздалєва, яка вже не вперше бере участь у таких ініціативах і наголошує на важливості просвітницької роботи серед молоді та формуванні особистості:
– Дійсно, проблема виховання на сьогоднішній день стоїть дуже актуальною. І навіть я маю таке особисте переконання, як педагог, скажімо, якщо налагоджена система виховання навіть в закладі освіти, то і результативність в навчальних досягненнях буде теж значно іншою. Чому? Поясню. Тому що, ну, мабуть, вислів той всі пам’ятають, що слідкуй за своїми думками, бо вони стають твоїми словами. Твої слова стають своїм стереотипами твоїми, а твоє бачення баченнями на життя, а твоє бачення на життя стає твоїм характером, а характер в кінці-кінці визначає долю людини. Тому формування особистості вирішує дуже багато питань. Якщо особистість прагне до самореалізації, якщо особистість має прекрасні комунікативні навички, має прекрасне розуміння свого місця в суспільстві, вона розуміє, що їй треба вчити, навіщо це треба вчити. І в результаті ми отримуємо людину, як казав Сухомлинський, якщо у світ іде людина з наших рук, людина, я підкреслюю, це людина, то це дуже багато чого вартує. Що стосовно сьогоднішнього заходу? Звичайно, чесно кажучи, знаю про проблему гендерну нерівності, дійсно, багато про неї говориться, але сьогодні, мабуть, особливо пройнялася. Тому що, ну, не викорінюється з нашого життя стереотипи. І ми, мабуть, і над цим і не працюємо, щоб вони викорінилися. І знову ж таки, коли ми почнемо формувати особистість і в цих питаннях з дитинства, то, звісно, напевно, більше щасливих людей ми будемо мати серед української нації. Більше порядних сімей, в яких будуть виховуватися, знову ж таки, щасливі діти. Знаєте, як я своїм колегам, інколи говорю, що сьогодні ми навчаємо 577 учнів школи, майже 600. А через 10 років це буде 1,5 тисячі українців. Так що уявіть, який ми вклад робимо в майбутнє нашої держави. Якось так.
Загалом у зустрічі взяли участь близько 16 активних жінок Городищини. Захід відбувся у приємній, невимушеній атмосфері, а його учасниці дійшли згоди, що подолання гендерних стереотипів та створення рівних можливостей для жінок і чоловіків – це спільна відповідальність громади. Такі зустрічі не лише допомагають обговорювати проблеми, а й стають майданчиком для пошуку реальних рішень та об’єднання жінок для подальших дій.