У Корсунь-Шевченківському відбулася зустріч представників місцевої громади з міністеркою захисту довкілля та природних ресурсів України Світланою Гринчук та народним депутатом України від «Слуги Народу» Андрієм Стріхарським. Головною темою стало виконання Плану дій щодо комплексного вирішення проблем басейну річки Рось до 2030 року.
Міністерка наголосила, що ефективне вирішення проблем басейну річки Рось можливе лише завдяки синергії державної та місцевої влади, громадськості та місцевих громад у напрацюванні планів та ухваленні рішень. Наразі, реалізація плану вже дає результати, зокрема, вдалося ліквідувати незаконну гідроспоруду, яка перешкоджала природному протоку води. Звичайно, неможливо за місяць чи рік вирішити ті проблеми, які накопичувалися десятиліттями. Але вже є чітке розуміння, що кожен має робити – Уряд, Міндовкілля, народні депутати, обласні державні адміністрації, громади та активні громадські організації. Також, поділилася думками про доцільність проведення даних заходів:
– Проблема водних ресурсів в Україні. Хоча нам завжди здавалося, що в нас в країні води скільки хочеш і всім вистачить. Насправді, на жаль, це не так, тому що і багато природних процесів відбувається, і наша діяльність, на жаль, людини, особливо, якщо ми звикли відноситися до наших річок, до наших водних ресурсів з таким трішечки споживацьким відношенням і без того, зараз вже розуміємо, але вже і дійшли до такого рівня, що зараз зусилля, які потрібні для відновлення річок, вже треба на багато більше зробити. І ми всі повинні розуміти, що якщо ми не почнемо робити це зараз, але я дякую Корсунській громаді за те, що ви почали робити це раніше, ніж інші, піднімати це питання. Дякую нашим теж екологічним активістам, фахівцям, організаціям, які теж особливо піднімали важливість цього питання. І ми річку Рось взяли як такий пілотний приклад, де шляхом вжиття певних заходів, де шляхом дерегуляції можна відновити річку використовувати цей приклад і для відновлення інших річок України. І мені дуже важливо було сьогодні почути проблематику саме на місці, на місці, де була і позиція зареєстрована, яка була підтримана необхідною кількістю голосів, і на виконання якої ми дійсно вже і нормативно-правову базу частину підготували і продовжуємо готувати для того, щоб все-таки по максимуму зробити для меншої зарегульованості річки і для відновлення її водності. Це от наше основне завдання спільне, як центральна влади, міністерства, уряду, Верховної ради, так і обласної влади, так і громад на місцях, і людей на місцях, і активістів, і людей, які живуть саме, і користуються річкою, і взаємодіють з річкою. Тому, звичайно, важливість таких заходів важко переоцінити саме для того, щоб ми кожен розуміли, яке наше завдання, що ми маємо зробити, як ми це будемо робити, і тільки так може бути результат.
Зі свого боку Андрій Стріхарський, який виступив ініціатором даної зустрічі наголосив, що відновлення екосистеми Росі потребує не лише конкретних дій на місцях, а й змін у законодавстві. Також зауважив, що дану проблему потрібно вирішувати якомога найшвидше.
– Я вважаю, що зараз проблема існує не тільки в нас з війною, да, але саме із людьми, які саме знаходяться саме тут. Це йдеться мова про рідних військових, які зараз на передовій, це йдеться мова про внутрішньо-переселених людей, які знаходяться в нас, тисячі людей. І під час війни коли немає під час пік цей літній сезон води у них, да, це саме головне, що в людей існує, це вода. Звичайна вода. Ми повинні за це не забувати. Тому саме зараз ми приділили увагу. Я міг переконати діючого міністра екології, що треба саме приїхати сюди, саме в Корсунь-Шевченківський, не в Черкаси, не в Києві проводити нараду, а саме тут, тому що річка Рось тече через це місто, а не через Черкаси. І саме тут пострадавші люди з водою саме зараз, саме тут. Тому були напрацьовані і є напрацьовані певна стратегія вирішення проблеми. Зараз ми їдемо до Черкас, там буде все керівництво екологічної інспекції, всіх компетентних органів, які нам зможуть показати за цей рік часу, що вони провели, що вони проінспектували. І ми побачимо всі порушення, які були за десятиріччя вже по факту виникнути і усунені. Після цього ми будемо обговорювати перспективу розвитку саме стратегічного розвитку проблематики і вирішення її – це напрацювання проєктних рішень, обґрунтувань певних економічних, технологічних. Чому? Тому що багато років ця проблема не вирішувалась, тому що я вважаю, що займалися не зовсім компетентні люди. А витрачалися великі кошти, але не привело це ні до чого. І ми, саме я, стоїть на тому, що перед тим, як виділяти великі кошти, треба нам розібратися в проблематиці, зробити певні проектні кроки, научну роботу провести. Це певний час займе, зрозуміло. І коли вже в нас буде напрацювання, ми можемо доповісти до вищого керівництва держави, до президента, тому що підготувалися ця петиція на 25000, що ми готові і нам не буде потім стидно перед людьми доповісти, що це є рішення, нам треба кошти. Я впевнений, наразі або після перемоги до нас долучаться міжнародні партнери, з якими теж ми ведемо перемовини, які не готові надавати нам допомогу фінансову. Це теж з міністром обговорювалось. І я впевнений, що ми за декілька років зможемо це питання частково вирішити. Чому? Тому що ми розуміємо, що ця річка протікає через чотири області, а таких річок достатньо багато в нас в Україні. І все, що ми зараз робимо Це буде прикладом для інших програм, щодо оновлення і оздоровлення саме річок в Україні.
Зокрема, народний депутат розповів і про результати проведених робіт від початку серпня минулого року, коли була затверджена стратегія стратегія відновлення річки Рось:
– Я, як співголова робочої групи щодо проблематики річки Рось, щодо її відновлення, мною було це ініційована ця група і минулим міністром. Так, ми цю стратегію розробляли. Щодо того, що зробили по факту, на сьогоднішній день, ми сьогодні почуємо від компетентних органів. Але попередньо є результат. Є результати, це мається на увазі демонтовано незаконні греблі, деякі там зараз уже порушені справи по ГЕС, незаконні забори води для зрошення, скиди води.
Ну і саме головне, зараз ведемо таку научну технологічну роботу щодо перенаправлення, значить, основної напрямку річки, води, основної протоки. Це те, що було під час перенаправлена вода основної течії – це на Білу церкву, з Білоцерківської на Умань. Вона каскадом йде ця річка. І це все можливо дало неправильні гідрологічні розрахунки, які зараз ми маємо на сьогоднішній день, пов’язані з тим, що в нижчій точці немає під час піку води. Це попередні бачення. Результати обов’язково повідомимо після завершення повного обстеження, аналізу компетентними органами.
Представниця БО «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «СЕЙВ РОСЬ»» Галина Добровольська детально розповіла про громадське дослідження, проведене у 2019 р. та результати, які очікують від робочої групи, що діє при Міністерстві .
– Очільник цього руху загинув на війні Олег Собченко, навіки присутній наш герой. Він розпочинав цю боротьбу у 2018 році після дуже масового замору. Однак ця боротьба давніша. Вона уже триває близько 20 років. Олег Собченко ініціював громадське дослідження і коштом громади було здійснено у 2019 році дослідження Інститутом гідробіології Національної академії наук України. І ось ми наполягаємо, щоб теперішня робоча група при міністерстві використовувала це дослідження, ми надіслали його і наполягаємо на тому, щоб висновки, як і рекомендації науковців були враховані.
Річ у тім, що дійсно Корсунь найнижче і все забруднення іде до нас. Друге – інтенсифікація процесів самочищення шляхом покращення кисневого режиму, а в випадку нижнього об’єкту Стеблівського і Гес, який досліджувався науковцями, лише забезпечення постійної проточності зменшить імовірність виникнення явищ за духи літньо-осінній період. Постійна проточність – це наш біль. Постійно притримується вода вищими водосховищами і ми наполягаємо на цьому курсі.
Кричить, що нам постійно вода потрібна, тому ми до цього привертаємо увагу. Ми будемо продовжувати справу нашого очільника, навіки присутнього Олега Субченка і не зупинимося, доки не побачимо результату. І привертаємо увагу владних структур до того, що не громадські рухи повинні вирішувати ці питання, а вони піднімають проблеми, а влада для того, щоб їх вирішувати.
Під час зустрічі також обговорили подальші заходи з відновлення екосистеми річки, які можуть стати моделлю для порятунку й інших водойм України.