У Черкасах діє FPV-школа “Гордість нації”, де навчають управляти дронами. Це проєкт, який громадській організації “Айдар 95” вдалося реалізувати завдяки перемозі у конкурсі соціальних ініціатив “Час діяти, Україно!”.
У межах конкурсу ГО отримала грант на суму майже 100 тисяч гривень на придбання навчального обладнання для школи: квадрокоптера, окулярів, пульта управління, акумуляторів, ноутбука та зарядного пристрою.
Керівник FPV-школи Костянтин Рубановський розповідає, що першочергово такі заняття призначені для цивільних і ветеранів, учасників бойових дій, котрі могли б ділитися своїм досвідом. Щомісяця навчання проходять 10-12 людей.
Спочатку курсанти тренуються на симуляторах, згодом – літають на справжніх дронах.
– Навчання у нашій школі триває місяць. Зараз на курсі 12 людей, але не всі допущені до польотів на реальних дронах, не всі поки що готові. Взагалі, наша мета – випустити понад 100 учнів. Вони отримають базові навички: вмітимуть пілотувати і матимуть з собою певний багаж знань, але не здобудуть того досвіду, який їм дасть військова служба, – розповідає керівник проєкту.
До польотів на дронах допускають курсантів, які вже впевнено керують на симуляторах і склали теоретичні екзамени, пояснює Костянтин.
– На FPV-дроні не можна літати, якщо ти погано літаєш на симуляторі. Адже ти його просто піднімеш і розіб’єш, тому що насправді це дуже складно. Під час навчання одне з основних завдань – звикнути до керування дроном, зрозуміти, як він працює. Комусь для цього потрібно більше часу, а в декого це виходить буквально за кілька годин. До проєкту ми також залучаємо ветеранів, які діляться своїми навичками, досвідом, щоб учні змогли потім з цим багажем знань піти на військову службу, – говорить він.
Костянтин вважає, що розвивати мережу подібних шкіл в Україні потрібно на рівні держави.
– Потрібно навчати якомога більше людей не лише управлінню дронами, адже технології – така річ, що сьогодні вона актуальна, а завтра вже застаріла. Тому це мають бути великі ком’юніті, які спілкуються між собою та постійно навчаються. Щоб ми могли ефективно стримувати та знищувати ворога. Тому наразі це дуже актуально.
FPV-школу в Черкасах вдалося запустити завдяки грантовій підтримці від Фонду «МХП-Громаді». Конкурс соціальних ініціатив “Час діяти, Україно!” Фонд організовує вже дев’ятий рік. Цього року з понад 900 поданих заявок перемогу здобули 150 проєктів.
– Школа пілотів дронів – одна з переможців. Це важлива освітня та просвітницька ініціатива, особливо зараз. У цій школі дають можливість формувати велику базу знань, яка дуже важлива в нинішній непростій, технологічній війні, – зазначає менеджер БФ “МХП – Громаді” Микола Єфремцев.
Без грантових коштів нині складно реалізовувати подібні проєкти, адже вони – дороговартісні, розповідає координатор із взаємодії з військовими та ветеранами Сергій Халупінський.
– Це сучасні технології, вони швидко розвиваються і, на жаль, доволі дорогі. Але ця вартісність – ніщо в порівнянні з життями військових, які сьогодні на передовій. Збереження життя – це головне. Від початку повномасштабного вторгнення компанія МХП та її стратегічний партнер Фонд «МХП-Громаді» переформатували свою діяльність, зважаючи на обставини. Сьогодні ми говоримо і про допомогу військовим, і про відновлення територій, і про розвиток ветеранських та проветеранських просторів, щоб перемогу здобути якнайшвидше, а соціалізація військових після війни була активною і комплексною. Для цього на рівні компанії МХП вже діє комплексна програма підтримки військових та ветеранів “МХП Поруч”. До слова, на сьогодні понад 2500 працівників компанії служать на різних напрямках фронту. Ми підтримуємо наших захисників технікою та спорядженням, опікуємося військовими, ветеранами та їхніми родинами як з-поміж колег, так і громад нашої присутності. А в цьому проєкті долучилися фактично до підготовки кваліфікованих кадрів для ЗСУ, – додає Сергій Халупінський.
Один із курсантів FPV-школи Сергій вирішив прийти на навчання, адже цікавиться дронами.
– Перші мої мотиви – зрозуміти, як працюють дрони, як можна їх якось покращити, адже я сам вчуся на інженерній спеціальності. А вже потім я зрозумів те, що, в цілому, літати мені подобається і в мене це доволі добре виходить. Спочатку ми тренувалися на симуляторах, а коли вже підготувалися – нам дозволили вправлятися на полігоні. Симулятор, грубо кажучи, це комп’ютерна гра. І те, що ти робиш в комп’ютерній грі, це далеко не завжди реалістично. А на полігоні в нас є реальні дрони. У чомусь це дещо складніше ніж симулятор, а щось, навпаки, легше. У нашій школі важлива якість. Навіть ті люди, які перші тижні взагалі не вміли літати, зараз уже можуть долати певні перешкоди. У мене досить широкий спектр того, де я зможу використовувати набуті в школі навички. Напевне, одна із основних – робота на оборонній промисловості. Можливо, служіння у війську як оператор дрона, – говорить хлопець.
Щоб подати заявку на участь в школі FPV можна написати організаторам у соцмережах.