
(Ведуча: Лариса Компанієць)
– 4 червня в Україні вшановують пам’ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. За рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 19 серпня 1982 року цього дня відзначається Міжнародний день безневинних дітей – жертви агресії. Ініціативу проведення цього дня в Україні започаткувала перша леді Олена Зеленська. 4 червня 2022 року розпочалася щорічна акція “Голоси дітей”, присвячена пам’яті маленьких українців, чиє життя забрала війна. На знак вшанування пам’яті загиблих дітей українці пов’язують на деревце дзвіночки, які своїм передзвоном нагадують чисті та світлі душі дітей, які загинули внаслідок збройної агресії РФ проти України. У Городищенській територіальній громаді також долучилися до проведення цієї акції. Детальніше про це розповідає директорка Городищенського міського палацу культури імені Семена Степановича, організаторка даної акції – Світлана Півняк.
(Світлана Півняк)
– Діти — це маленькі частинки великого щастя. Їхнє ім’я — це диво, радість, надія і натхнення. Ми, дорослі, як ніколи розуміємо це і намагаємося зробити все можливе (і навіть неможливе), щоб наші діти були щасливими. Робота працівників культури та керівників дитячих мистецьких закладів може здатися не на часі, але ми віримо, що це надзвичайно важлива справа. Працюючи з дітьми і для дітей, ми бачимо їх усміхнені обличчя і розуміємо, що робимо важливу справу, даруючи радість творчості і спілкування нашим дітям.
1 червня, до Дня захисту дітей, для малюків нашої громади ми підготували і провели розважальну ігрову програму “Країна щасливого дитинства”. Участь у ній взяли солісти та дитячі творчі колективи Городищенського міського палацу культури та Городищенського центру дитячої та юнацької творчості: зразковий аматорський театр “Модна вишиванка” під керівництвом Людмили Дорошенко, вокальний ансамбль “Росинка” під керівництвом Лариси Миронової, хореографічний колектив “Льонок” під керівництвом Наталії Медвідь, а також учасники вокальної студії “Дорош саунд” під керівництвом Володимира Дорошенка та учасники театрального гуртка під керівництвом Світлани Грицай. Маленькі артисти з задоволенням виступали на сцені і були обдаровані оплесками захоплення від глядачів.



А потім разом з усіма присутніми дорослими і малюками взяли участь у веселих іграх та конкурсах. Відгадували загадки, співали, майстрували обереги та патріотичні долоньки, малювали на асфальті та змагалися з батьками в майстерності танцю. Розважалися на атракціонах. Дякуємо всім, хто долучився до підготовки та проведення свята в Городищенській міській раді, сектору культури, працівникам галузі культури, всім дорослим, хто підтримав наших дітей і поринув з ними у світ дитинства. Бо дитинство — це море таланту, вигадки, фантазії. Це швидкість і рух, творчість і навчання, унікальність і незрівність. Війна, безжальний ворог, затьмарив щасливими, безтурботними дитинства наших дітей. Кулі, міни, снаряди, жорстокість, цинізм російської агресії — немає меж. Стогне земля, здригається світ.


Діти — маленькі янголята, здіймаються в небо. Для них більше ніколи не лунатиме “Мамина колискова”. Вони не підуть до школи, не стануть вчителями, лікарями, художниками. Вони назавжди залишаться дітьми. 4 червня ми вшанували пам’ять всіх невинно вбитих дітей України. Білі голуби — символ невинних дитячих душ, а срібні дзвіночки — голоси діток-янголяток, якими ми прикрасили калину, один із символів нашої Батьківщини. Це прояв нашої невимовної скорботи. Ми пам’ятаємо кожного з них, і ми не пробачимо. Хочеться, щоб наші діти якомога довше залишалися дітьми — безтурботними, веселими, радісними. Щоб кожна дитина була здоровою і оточеною турботою батьків. Нехай небо над їх голівками завжди буде мирним, а кожен новий день — добрим і цікавим. А ми, дорослі, докладемо всіх зусиль, щоб їх майбутнє було мирним і щасливим.
(Ведуча)
– Цього дня дзвіночки дзвеніли по всій країні. Цей передзвін символізує голоси маленьких, яких вже ніколи не почують батьки. Вони продовжують жити у серцях тих, хто пам’ятає. Цей день – це не лише день суму і скорботи, але і день вшанування мужності та стійкості дітей, які стали жертвами війни. Це день, коли ми згадуємо про невинні життя, які були відібрані занадто рано, і зобов’язуємося боротися за мир та безпеку для наших дітей. Нехай звук дзвіночків нагадує нам про це кожного дня. Нехай вони дзвенять не лише в Україні, але й у всьому світі, щоб ніхто не забував, що війна забирає найцінніше — життя наших дітей.