Лариса Компанієць: Нещодавно Городищину з робочим візитом відвідала Перша заступниця очільника Черкаської обласної військової адміністрації Наталія Кравченко. Разом з Городищенським міським головою Володимиром Мирошником оглянула місце тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які через війну змушені були залишити свої домівки та наново налагоджувати життя на Черкащині.
Із перших днів війни область активно працює над тим, щоб забезпечити максимальну підтримку ВПО. Черкащина стала прихистком для багатьох, тож влада робить усе можливе для їхньої адаптації, надаючи житло, гуманітарну допомогу, медичні послуги та психологічну підтримку.
Про ціль та мету свого візиту Наталія Кравченко розповіла наступне:
Наталія Кравченко: Мета була відвідати наших мешканців, які приїхали до нас з інших областей України, там, де зараз відбуваються військові дії. Частина з них якраз мешкає в місті тимчасового проживання, це наш обласний заклад. Подивилася, як мешкають. Звичайно, що хотілося б, щоб умови були кращі. Ми їх харчуємо коштом бюджету, тобто, ну, все оплачуємо, люди мешкають безкоштовно. Хотілося б, звичайно, думаємо і думаємо над тим, як далі формувати банк тимчасового житла, щоб люди могли, скажемо так, мати більшу індивідуальність. А взагалі в нас в області за офіційною статистикою більше 130,000 внутрішньо переміщених осіб мешкає. З них біля 30,000 – це діти. І наша сьогодні мета, щоб діти пішли на навчання офлайн, тому що ми розуміємо, онлайн – це добре, але офлайн спілкування, безпосередньо живе спілкування дітей в спільноті – це також дуже добре і, скажемо так, не дає можливості дитині кожній забутися самій собі, враховуючи ті обставини, в яких вони перебували на прифронтових територіях, або де вже ведуться бойові дії. Тому ми робимо все для того, щоб спільно з міжнародними організаціями, з вітчизняними організаціями для того, щоб поліпшити умови перебування і проживання цих людей. Для нас дуже важливо, щоб відгуки були позитивні, а відгуки позитивні ми отримуємо тільки тоді, коли люди матимуть належні умови. Ну, звичайно, що є питання і до окремих мешканців цього місця тимчасового проживання, тому що є правила перебування в колективних таких закладах і вони мають дотримуватися їх, не зважаючи ні на що, тому що поряд мешкають діти, поряд мешкають люди похилого віку і треба, скажемо так, дотримуватися правил поведінки такі, як мають бути. Провели з ними порозмовляла з усіма, з усіма практично ті, хто був сьогодні на місці, і мешкає в своїх кімнатах, подивилася умови, поговорила з людьми, порозмовляла з дітьми. Діти – це наше майбутнє. Це такі, якби, яскраві промінці в нашому житті, і ми маємо зробити для них все, щоб вони зростали в щасливій, незалежній, в якій спроможній, багатій Україні.
Лариса Компанієць: Також, поспілкувавшись з ВПО, Наталія Кравченко прокоментувала, з якими переважно проблемами найбільше стикаються переселенці та які шляхи вирішення є з її власного досвіду.
Наталія Кравченко: Люди саме основне, хочуть, щоб найшвидше наступила перемога, за нею мир, відповідно, це саме основне, а друге – це всі питають про житло. Житло, де вони будуть перебувати після закінчення війни. Переживають, чи не виселять їх, безпосередньо, що ніхто їх звідси не виселить, якщо їм тут подобається до того моменту, поки вони не матимуть можливість отримати чи тимчасове житло, чи придбати своє постійне житло. Це однозначно. Друге, що мене дуже, скажемо так, вразило позитивно, тому що більшість людей працевлаштовані, це дуже добре. І от, наприклад, сьогодні спілкуючись з одною жінкою, яка буквально 10 листопада сюди переїхала і вона вже практично знає, де вона буде працювати. Знову, ще раз переконалася, це безпосередньо залежить від самої людини. Якщо людина хоче, вона знайде і роботу, і вона наперед думає, як вона буде влаштовувати своє майбутнє і майбутнє своєї дитини. Ми організовуємо виїзні в нашу комунікаційну платформу, де психологи, юристи постійно приїжджають в місця тимчасового проживання, працюємо з мешканцями місця тимчасового проживання для того, щоб агітувати їх, працевлаштовуватися, агітувати, щоб діти ходили в школу офлайн, займалися в місцевих школах. Ну, максимально, скажемо так, намагаємося вжити всі заходи, щоб швидше адаптувалися в життя нашої громади.
Лариса Компанієць: Подібні візити є надзвичайно важливими, оскільки вони демонструють турботу влади про внутрішньо переміщених осіб та їхні потреби, що залишається одним із головних позицій у роботі Черкаської ОВА, підтверджуючи готовність стати надійною опорою для тих, хто потребує допомоги та успішної інтеграції і адаптації на новому місці.