Лариса Компанієць: 15 листопада у ВСП “Городищенський фаховий коледж Уманського національного університету садівництва” відбулася масштабна наукова конференція, присвячена інноваціям у садівництві та аграрній економіці. Захід зібрав провідних науковців, досвідчених викладачів, талановитих студентів та представників аграрного бізнесу, об’єднаних бажанням формувати майбутнє українського сільського господарства.
Учасники конференції обговорили низку актуальних питань, пов’язаних з розвитком аграрного сектору в умовах воєнного часу та післявоєнної відбудови. Значну увагу було приділено відновленню садів та лісів, впровадженню новітніх технологій, підготовці фахівців та екологізації виробництва.
Директор коледжу Валерій Чепурний підкреслив зростаючу роль аграріїв у відновленні країни, визначивши, які спеціалізації зараз у найбільшому попиті.
Валерій Чепурний: І до великомасштабної агресії російської федерації до України і на той час був надзвичайний попит у спеціалістах аграрних спеціальностей. А в зв’язку із великомасштабною агресією і призовом багатьох спеціалістів до лав української армії, цей процес ще більш ускладнився. І тому на сьогоднішній день постійні йдуть звернення від різних підприємців, організацій по запиті спеціалістів до господарств. В першу чергу це аграрного спрямування сільськогосподарського підприємства та працівників лісового господарства. Це найбільш востребовані на сьогоднішній день спеціалісти. Стосовно відновлення однозначно у цій
категорії працівників, спеціалістів, буде ще більший попит в зв’язку з тим, що потрібно буде відновлювати як і території, так і землі для сільськогосподарського виробництва. Так однозначно можу сказати, що у плані необхідності потреба зросте. Фактично змін не відбулося. Традиційно у нас найбільший попит – це агрономія, це лісове господарство. Трошечки менше став попит на садово-паркове господарство. В той же самий час, скажімо, відновився попит на технологічні спеціальності. Це мова йде для харчових технологій, що не спостерігалися останнє п’ятиріччя в цьому відношенні відновлення сільськогосподарських підприємств переробної галузі.
Лариса Компанієць: Кандидат сільськогосподарських наук, завідувач відділу селекції, генетичних ресурсів та захисту рослин дослідної станції помології , викладач Городищенського фахового коледжу УНУС Микола Кучер поділився своїм баченням того, які інновації можуть допомогти українському сільському господарству подолати наслідки війни.
Микола Кучер: Війна, це річ, яка від нас не залежала, але якщо спрогнозувати ситуацію, то перше, з чим зіткнеться сільське господарство України, це втрата певної частини земель внаслідок замінування, порушення орного шару ґрунту. Друга об’єктивна причина – це буде зменшення сільського населення із-за того, що частина людей виїхала за кордон, повернеться чи не повернеться. Ну, тенденція зменшення сільського населення була і до війни, і це об’єктивний процес в усьому світі, в сільському господарстві. Тому будуть такі виклики, на які потрібно реагувати при відбудові сільськогосподарського виробництва. Ну, насамперед, що необхідно робити? Перехід на високопродуктивні технології з мінімалізацією трудових витрат. Тобто це механізація, автоматизація виробничих процесів, використання високопродуктивної посівної, збиральної
техніки для обробітку ґрунту. Максимальна механізація і автоматизація робіт у таких галузях, як садівництво, овочівництво, тому що це, виходячи із біології культур, вони потребують великих витрат ручної праці. Ну і використання високопродуктивних сортів, тому що максимально необхідно отримувати високі врожаї із одиниці площі. А як складеться структура сільського
господарства. Я думаю, що вона буде продовжуватись. Україна є житницею Європи і вирощування зернових технічних культур воно нікуди не відпаде, тому що ми інтегровані в глобальну систему сільськогосподарського виробництва, маємо вже певні ринки завойовані мирним шляхом, завойовані економічним. Ну і розширюємося, тому що, скажемо так, Україна не відчуватиме нестачі у продуктах харчування при саме песимістичних сценаріях розвитку сільського господарства. Але ми навіть під час війни експортуємо дуже значну кількість зернових технічних культур і на цьому отримуємо такі необхідні кошти для розвитку нашої держави. Тому економіка буде розвиватися і які ще напрямки можуть бути? Розвиток тепличного господарства біля міських агломерацій, де не так відчувається дефіцит і робочої сили, і проблеми з логістикою вирощеної продукції. Переважно це овочева, ягідна продукція на ринок свіжого споживання. Тому ось такі напрямки, на мою думку, будуть важливими для відбудови сільськогосподарського виробництва після закінчення війни.
Лариса Компанієць: Особливий інтерес викликала доповідь колишнього випускника коледжу, нині доктора сільськогосподарських наук, професора кафедри плодівництва і виноградарства Романа Яковенка, який прокоментував вплив війни на аграрну економіку України, підготовку фахівців для галузі, які ключові зміни необхідно впровадити в освіті , щоб підготувати молодь до нових реалій.
Роман Яковенко: Звичайно, війна добра ніколи не приносить, звичайно, є проблеми, і так само і
в аграрному секторі, і в навчальних закладах. В першу чергу це що? Це робочі місця, це менша кількість робочих місць, немає проблеми із тими самими механізаторами, з агрономами, помічниками агрономами, бригадирами, і так само студенти це так само сказується. Тому що більшість людей виїхали за кордон, немає в них, нема в них можливості навчатися в нашому університеті, чи взагалі в Україні навчатися. Є проблеми, але люди, які залишилися, студентство, яке
залишилось обирає аграрні спеціальності, тому що Україна є аграрною країною і, в принципі, за аграрним сектором є майбутнє. Стосовно розвитку і впливу війни на економіку, взагалі на міжнародні, то потрібно підтримка України в любому випадку, потрібно надавати підтримку, якось звертати увагу і на ті самі навчальні заклади, на те саме сільське господарство, тому що наповнення бюджету відбувається за рахунок аграрних підприємств. На даний час проводяться реформи
ідуть зміни, але в першу чергу, мабуть, давати більш практичні підготовки, запроваджувати дуальну освіту, яка поєднує і навчання в аудиторіях і навчання, робота безпосередньо у сільськогосподарських підприємствах. Стосовно спеціальностей, які могли б покращити, це, ну, в першу чергу, і те саме садівництво, і та сама агрономія, захист рослин, які, в принципі, націлені на те, щоб покращити взагалі добробут, підняти сільське господарство від українців. В Уманському університеті садівництва запроваджена ступенева освіта підготовки фахівців, тобто випускники Городищенського коледжу вступають до нас на скорочений термін навчання на різні спеціальності і здобувають освітній рівень бакалавр, потім магістра і можуть також здобувати освітній третій рівень – це доктор філософії.
Лариса Компанієць: Також серед запрошених гостей був ще один колишній випускник коледжу Андрій Таран, нині регіональний представник ТОВ «Самміт-Агро», який детально розповів про компанію, її пропозиції на ринку України та про ціль приїзду до коледжу.
Андрій Таран: Компанія Summit Agro Ukraine, вона в Україні представлена як японськими, так і європейськими продуктами. Ці продукти націлені на те, щоб покращити технології вирощування сільськогосподарських культур, як польових, так овочевих і садових. Тут наша компанія націлюється на те, щоб препарати відповідали всім екологічним вимогам для нашої країни і для світового тренду. І продукти, які займають нішу біологізації для того, щоб, скажемо, якість наших вирощувань
овочів і фруктів в Україні була на досить високому рівні. І ці продукти ми могли спокійно реалізувати як на внутрішньому ринку, так і на зовнішніх ринках України. Для цього була надана інформація на Городищенському технікуму студентам, які тут навчаються, щоб вони ознайомилися з нашою компанією, продуктами, які представляють, щоб їм було для пізнання, для того, щоб вони чомусь навчилися. І ці знання їм допоможуть в подальшому, в їхній освіті і в тому, щоб Україна стала в нас кращою і збагатилася, скажемо так, цими пізнаннями. В мене була задача надати більше можливості і інформації студентам даного навчального закладу, щоб вони зрозуміли, які продукти пропонуються на ринку України, як їх можна використати, для яких це сільськогосподарських культур, як вони зможуть це все використати і не тільки професійно свої діяльності, а і відповідно, маючи свої невеличкі присадибні ділянки, скористатися цією можливістю. І виростити прекрасні абрикоси, черешні, персики, виноград і насолоджуватися смаковими якостями і якісними органічними продуктами. І певні продукти є дуже цікаві для нашої неньки України, щоб зберегти і, скажемо, дуже високі показники. Для цього треба мати знання, підходи, ті чи інші технології по вирощуванню культур і примінення їх в той необхідний час, який для цього потрібний. Хочу побажати нашій ненці Україні подальшого розвитку, розвитку і оці молоді студенти, з якими ми спілкувалися, вони якраз наше майбутнє і щоб вони любили нашу Україну і пишалися її
здобутками. Про технікум – це середня спеціальність, є інститут, де вища спеціальність і Уманський університет – це той заклад, який надасть кращого пізнання вищої освіти і більше, скажемо так, і практики, і теорії для їхнього зростання і процвітання.
Лариса Компанієць: На завершення конференції відбулася церемонія нагородження. Учасники, які зробили вагомий внесок у розвиток аграрної науки та освіти, були відзначені почесними грамотами та дипломами.
Конференція стала важливим майданчиком для обміну досвідом, ідеями та встановлення нових партнерств. Учасники висловили впевненість, що спільними зусиллями зможуть відродити українське сільське господарство та забезпечити продовольчу безпеку нашої країни.